Росія показала гусеничний НРК «Титан» для проробки проходів у мінних полях. Це вже другий роботизований проєкт за жовтень: на навчаннях «Центр-2026» демонстрували важкий штурмовий «Штурм» на базі Т-72Б3М.
Разом вони складають логіку «роботизованого прориву»: один розчищає шлях, інший ідетьа по ньому. Поки що це більше демонстрація концепції, ніж реальна спроможність.
Платформа маленька: 2,3 т, вантажопідйомність 1 т, електропривід, низький корпус і круговий протиосколковий захист. Два каткові трали спереду та один ззаду розчищають смугу завширшки 2 м. Це не спадкоємець важчого «Урана-6» з його ударним тралом, а дешевий витратний інструмент, розрахований на втрату.
Слабкі місця видно просто з заявлених даних. Каткові трали працюють лише проти мін з натискними датчиками: неконтактні міни, а в сучасній війні їх дедалі більше, такі трали не знешкоджують.
На демонстрації «Титан» витримав три підриви малопотужних зарядів, по одному на кожен трал, і це далеко від реальної дії протитанкових мін та їхніх пасток. Швидкість з тралами лише 7 км/год, автономність мінімум 3,5 години.
Найкрасномовніша цифра — дальність керування «не менше 500 м». Для робота, який має виводити сапера з-під вогню, це дуже мало: оператор лишається в зоні досяжності FPV та артилерії. У полі, де над кожним проходом висять дрони, будь-який розмінувальний комплекс стає пріоритетною ціллю, а засоби РЕБ у комплектації свідчать про розуміння цієї загрози.
Ні термінів серійного виробництва, ні замовника розробник не називає. Це типовий цикл: відео, заява про випробування, обіцянка вдосконалення. Тому «Титан» поки що показує напрям думки Москви, яка шукає, чим замінити живі штурмові групи й саперів в умовах мінної війни, а не нову силу на полі бою.
